• Новий арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду title=
    Новий арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду
  • Новий арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду title=
    Новий арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду
  • Группа петербуржцев подозревается в мошенничестве более чем на 50 млн рублей title=
    Группа петербуржцев подозревается в мошенничестве более чем на 50 млн рублей
  • Глобалсервис - лидер рынка банковского оборудования title=
    Глобалсервис - лидер рынка банковского оборудования
Пятница, 04 Январь 2019 00:00

Блиск і злидні “Селидіввугілля”: Як розкрадають державні “вугільні” мільйони Featured

Шахтарі систематично організовують акції протесту із вимогою виплати заборгованої зарплатні. Сотні і сотні мільйонів гривень йдуть із українського бюджету на “Селидіввугілля”. А на держпідприємстві є ознаки зловживань на просто гігантські суми. У “схемах” зав’язані податківці, нотаріуси, керівники кримінально-виконавчої служби та державних теплоелектростанцій.

Одній й ті самі фірми систематично виграють тендери “Селидіввугілля”, — АМКУ та Держаудитслужба не бачать у цьому порушень. До справи підключаються навіть борці з економ злочинністю поліції, які оперативно, ще на стадії проведення, змушують скасувати тендер, на який подаються “не ті” компанії, із реальними, ринковими цінами.

А тим часом, у високих кабінетах Міненерговугілля, так виглядає, що все усіх задовольняє. Бо комісія Міністерства й далі обирає гендиректором колишнього керівника “Селидіввугілля”, прізвище якого можна знайти у численних кримінальнихпровадженнях про розкрадання мільйонів і мільйонів вугільних грошей.

Попри те, масштабне розслідування НАБУ щодо вугільних тендерів потрохи “ховають” служителі у мантіях. Судді знайшли формальні порушення з боку детективів. Посилаючись на них, в арешті вилучених під час обшуків документів та техніки було відмовлено. Та повернуто компаніям з орбіти Віталія Кропачова. Його в ЗМІ називають “вугільним куратором”, і навіть профільний міністр Ігор Насалик дослухається до його порад.

А тим часом, прем’єр-міністр Володимир Гройсман і далі закликає – “беріть мітлу і вимітайте «смотрящих».

 Чом би й ні – “тили” прикриті з усіх боків, тож можна й поговорити.

Холодні тюрми

Здавалося б, що спільного може бути у виправних колоній та СІЗО із шахтами ДП “Селидіввугілля”? А от – виявляється і є. Із судових ухвал дані матеріалів кримінального провадження, що розслідується Національною поліцією України, стає зрозуміло, чому по всій Україні в’язні мерзнуть у камерах.

Наприкінці минулого року ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» провела тендер на закупівлю вугілля. Звісно, за кошти Державного бюджету України. Перемогу здобула ТОВ «Валекта» із пропискою в Хмельницькому.

І ось, згідно із тендером, мали закупити понад 13 тисяч тонн вугілля, на майже 30 мільйонів гривень. Договір уклали. Та вже наступного місяця начальник ДУ “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України” вирішує, що для в’язнів стільки вугілля забагато. Він підписує із ТОВ “Валекта” додаткову угоду, обсяги вугілля зменшують на більш ніж 5 тисяч тонн, відповідно, і ціну зменшують до трохи більше 18 мільйонів.

А далі – класична схема, придумана багато-багато років на державних вугільних підприємствах. Пов’язана вона із заниженням зольності та вологості вугілля.

За договорами, “Валекта” мало поставити до виправних установ та слідчих ізоляторів для опалювального сезону 2017-18 рр. вугілля розміром куска 0-200 мм, зольністю не більше ніж 43%, загальною вологістю не більше 10%.

Натомість, як вказано у матеріалах кримінального провадження, слідчі, вилучивши та провівши лабораторні випробування, встановили, що вугілля низької якості, його граничні показники зольності та вологості значно перевищують допустиму норму.

Відповідно до офіційних звітів та декларацій до ДФС України виявляється, що “Валекта” купує вугілля у ТОВ “Юнкомтек”. А ця фірма – купує вугілля у ТОВ “Контел-Груп”. Останні ж – обмінюють його на запчастини у ДП “Селидіввугілля”.

Так, вугілля, “прогнане” по документах аж через три фірми, потрапляє до виправних колоній та ізоляторів.

Ну, й за класикою жанру – відповідно до інформації ГУБКОЗ СБ України —  ТОВ «Валекта» переводить отримані гроші в готівку, перераховуючи їх фіктивним компаніям.

Доступними словами, цю схему можна пояснити так: до прикладу, купується 8 тисяч тонн якісного вугілля. Його далі змішуєть із двома тисячами тонн золи.  Далі десять тисяч тонн “проганяється” через три фірми, кожна з яких “накидує” ціну. І продається – але під виглядом якісного вугілля. А різниця у ціні – за тих дві тисячі тонн, плюс “накрутки” на етапі кожної із фірм, “виводиться” готівкою через фіктивні фірми.

У результаті “розбадяжене” вугілля погано горить, а в’язні мерзнуть.

Звісно, це схема фірми-посередника, але вона є можливою через надання службовими особами держпідприємства підроблених документів на більшу кількість вугілля, аніж насправді закуповувалося.

Досудове розслідування триває, а тодішній (липень-листопад 2017 р.) керівник ДП “Селидіввугілля” Сергій Пахомов продовжує очолювати це державне вугільне підприємство.

Схема із зольністю – модернізована. Державні теплоелектростанції “в долі”

ТОВ “Валекта” купує вугілля не лише у ДП “Селидіввугілля”, але і у ТОВ “Збагачувальна фабрика № 105”. І як не дивно, останні його отримують… у “Селидіввугілля”. І, згідно з висновками досудового розслідування, разом “чаклують” над схемами розкрадань бюджетних коштів.

В ході проведення наступного досудового розслідування встановлено, що у період з листопада 2015 до січня 2018 року т.в.о. генерального директора ДП “Селидіввугілля” та начальник ВП «Технічний контроль якості вугілля», разом із посадовими особами Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» та ТОВ “Збагачувальна фабрика № 105”, “скоюють розкрадання бюджетних коштів ПАТ «Центренерго», виділених на закупівлю вугільної продукції, шляхом завищення вартості вугілля, а також заниження якості вугільної продукції, яка постачається на теплоелектростанції ПАТ «Центренерго»”.

Як це працює – можна дізнатися із судових рішень по цій справі, що базуються на матеріалах кримінального провадження, яке розслідують слідчі поліції Донецької області.

За вказівкою начальника ВП «Технічний контроль якості вугілля» ДП «Селидіввугілля», працівники хімічної лабораторії вносять до свідоцтв якості вугільної продукції недостовірні відомості про завищену зольність та вологість.

Через це — під час прийому сировини ТОВ «Збагачувальна фабрика №105» виникає не врахований фактичний залишок не врахованого концентрату вугілля,

За вказівкою посадовців ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», уже працівники їхньої хімічної лабораторії підробляють їх свідоцтв якості вугільної продукції – і навпаки, занижують зольність та вологість.

А на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго» — приймають це вугілля із фіктивними, заниженими показниками.

В результаті, внаслідок заниження якісних показників зольності та вологості, ПАТ «Центренерго» оплачує  (за виконані роботи із збагачення вугілля) кошти. І за рахунок цих витрат недоотримує прибуток.

Досудове розслідування триває, а тодішнім згаданим т.в.о. генерального директора ДП “Селидіввугілля”, станом на січень 2018 року, був Сергій Пахомов, який і нині продовжує керувати цим держпідприємством.

Висока собівартість

Як пам’ятаємо, на початку 2018 року до “високих кабінетів” Міненерговугілля прийшли шахтарі «Селидіввугілля» та почали голодування. За інформацією “Громадського”, вони закликали, аби держава «привела в належний стан вугільну галузь і визнала, що на теперішній час без фінансової підтримки з боку держави своєчасна винагорода праці шахтарів неможлива».

А улітку прем’єр-міністр В.Гройсман константував давно відому аксіому. Як написало ІА “Інтерфакс-Україна”, очільник уряду заявив, що “собівартість вугілля, яке видобувають українські державні шахти, залишається значно вищою за його ціну продажу, що потребує від держави щорічно 3 млрд грн дотацій”.

Чому собівартість вугілля на державних шахтах є значно вищою, аніж ціна його продажу? Значною мірою це пов’язано із застарілою інфраструктурою, відсутністю ремонтів та зношеним і несправним обладнанням.

Як з’ясували автори дослідження «Чорні діри» країни: навіщо дотувати держшахти”,  опублікованому на “Економічній правді’, мільярдні вливання з бюджету не зробили державні вугільні шахти ефективними. 96% з них майже чверть століття не проводили реконструкцію потужностей, а дві третини основного устаткування відпрацювали нормативний строк експлуатації.

Експерти встановили, що, до прикладу, у 2017 році на ДП “Селидіввугілля” собівартість 1 тонни товарної вугільної продукції становила майже 3 100 грн. Натомість, ціна продажу – 2 135 грн. Тобто на кожній тонні формувався збиток -934 грн.

Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, акції протесту шахтарів бачить в “іншому світлі”:

— Колись, спочатку, платили зарплати шахтарям, а потім крали. Зараз, на жаль, часто навпаки. Спочатку крадуть, а потім, грошей для зарплат не вистачає. Тоді використовують шахтарів для мітингів, для шантажів, — повідомив  А. Герус.

Чому ж не проводять реконструкцію потужностей, ремонти та закупівлю нового якісного  обладнання?

Хвилиночку: на ДП “Селидіввугілля” їх проводять, аж “гай шумить”. Тільки от ремонти та реконструкції  – “на папері”. Але – за справжні, “живі” мільйони.

Капітальні ремонти: “дах” податківців

До київських та донецьких слідчих, які розплутують “вугільні головоломки”, долучилися прокурори із Дніпропетровської області. Вони розслідують кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ГУ ДФС в Дніпропетровській області. Тобто, податківцями.

Із судових рішень по цій справі можна почитати, як “доблесні” збирачі податків, за версією слідства, зловживали своїм службовим становищем в інтересах посадових осіб “Селидіввугілля” і приватних підприємств.

А схема така: ТОВ «НПП «Техпром» виграє тендери державних вугільних підприємств ДП “Селидіввугілля” та ДП “Первомайськвугілля”. Фірма виступає генеральним підрядником по капітальному ремонту обладнання, а також отримує замовлення на постачання товарно-матеріальних цінностей.

Прокурори встановили, що для ТОВ «НПП «Техпром» постачальниками матеріалів для виконання цих робіт виступають 8 підприємств (табл. 1) з ознаками фіктивності чи такими, що здійснюють сумнівні операції.

Лише за листопад-грудень 2016 року, «НПП «Техпром» перерахувало на їхні рахунки 18.5 мільйонів гривень.

А ще прокурори встановили, що «НПП «Техпром» здійснює закупівлю товарів і послуг у 6 підприємств з ознаками фіктивності, які за своїм родом діяльності не можуть постачати передбачені договорами товари і послуги. (табл. 2).

Тож не дивно, що у судовій ухвалі підбито такий невтішний висновок: ТОВ «НПП «Техпром» отримало (зокрема і від “Селидіввугілля”) гроші за постачання товарів і обладнання та проведення ремонтних робіт, при цьому роботи фактично не виконувались, а товарно-матеріальні цінності поставлялись неналежної якості.

І “вишенька на торті”: “вказані обставини свідчать про наявність систематичних порушень податкового законодавства з боку службових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області… які діють за попередньою змовою з посадовими особами державних підприємств “Селидіввугілля”… та інших підприємств, що перебувають у ланцюгах постачання державним підприємствам товарів та послуг”.

Прокурори Дніпропетровщини продовжують розслідувати кримінальне провадження, у якому фігурує період листопад-грудень 2016 року.

Тим часом, вже до кінця 2017 року, ТОВ «НПП «Техпром» підписало контрактів по закупівлях державних вугільних підприємств, на понад 397 мільйонів. Якщо б слідчим прокуратури стало цікаво – то найбільше – 10 перемог на закупівлях на суму майже 240 мільйонів гривень — фірма “взяла” на тендерах “Селидіввугілля”.

Нікого напевне не здивує, що за даними YouControl, у найбільш активний період цих феєричних перемог, керував держпідприємством пан Пахомов. У липні — листопаді 2016 року, та січні 2017 – червні 2018 років.

Фінансовий колапс

Та можливо, на ДП “Селидіввугілля” є стільки грошей, що можна платити за неіснуючі ремонти, купувати обладнання неналежної якості? А чого ж тоді шахтарі постійно пікетують?

У звітності профільного міністерства – одні мінуси. Шахти “Селидіввугілля” зменшують і зменшують видобуток рядового (енергетичного) вугілля. З року в рік.

Так, за даними Міненерговугілля, у жовтні 2018 року – видобуто лише 72.5%, а від початку 2018 року – лише 57.8% від запланованої кількості.

І якщо в 2016 році – на ДП “Селидіввугілля” видобували, в середньому, 116 тисяч тонн вугілля на місяць, то у 2018 році – тільки 35 тисяч тонн на місяць!

На запит про надання фінансових показників, в.о. ген.директора Д. Кобзар лише надавінформацію щодо виділених із бюджету коштів на погашення заборгованості із зарплатні. Всі інші питання були проігноровані із поясненням: “Селидіввугілля” не є розпорядником іншої запитуваної інформації.

Бо справді – для чого громадськості дізнатися про реальний стан речей на підприємстві за результатами його господарської діяльності. Ба більше, ще й про грандіозні суми, які систематично виділяє йому держава.

Не залишалося нічого іншого, як знайти Фінансовий звіт “Селидіввугілля” (станом на 30 вересня 2018 року).

За 9 місяців 2018 року чистий дохід від реалізації продукції зменшився на понад 188 мільйонів гривень, у порівнянні із попереднім роком.  Натомість, матеріальні затрати, у порівнянні із цим же періодом попереднього року, зросли на понад 82.5 млн.

Чистий збиток дотягує до  404 мільйонів гривень! І це без урахування останнього кварталу 2018 року.

А ще “Селидіввугіллю” відстрочено податкових зобов’язань на понад 58 мільйонів. Плюс  боргують за довгостроковими зобов’язаннями і векселями – більше 18 мільйонів. Мають заборгованість за товари, роботи, послуги – 1 125 577 000 грн. В бюджет винні —  понад 921 мільйон.

Заборгованість за розрахунками за страхування – більше 940 мільйонів. По зарплаті  — більше 146 мільйонів. І так, по дрібничках, —  42.5 млн грн короткострокових кредитів у банках.

І попри такі мільярдні борги та неймовірні збитки, “Селидіввугілля” є “золотим дном” для все нових та нових тендерів, з ознаками зловживань.

Та й красти є що.

Як повідомив у відповіді на запит замміністра енергетики та вугільної промисловості Анатолій Корзун, у 2016 – 2018 роках (станом на 14 листопада) – загальна сума бюджетних коштів, спрямована на потреби “Селидіввугілля”, склала 1 563 134 870 грн!

Андрій Герус до таких дій ставиться скептично. Він повідомив: “треба спочатку зупинити розкрадання, тоді з’являться додаткові десятки або й сотні мільйонів гривень, а тоді вже рахувати, скільки субсидій треба”.

А тим часом…

Саморятівники від сепаратистів

У далекому 2002 році на шахті “Україна” (підрозділ “Селидіввугілля”) сталася аварія. Тоді загинуло 35 людей. Здебільшого – через відсутність саморятівників.

Події були давно – але з огляду на те, що ні суттєвих реконструкцій, ні ремонтів на державних вугільних підприємствах не відбувається – загрози таких аварій зростають.

Саморятівник – це портативний шахтний респіратор короткочасної дії, призначений для аварійного виходу з виробок з непридатним для дихання повітрям.

Влітку 2017 року на ВП “Шахта Росія” (теж підрозділ “Селидіввугілля”) один робітник загинув, а ще один – отримав важкі травми.

А кілька місяців тому голова місцевої організації Незалежної Профспілки гірників України міст Селидового та Новогродівки, Віктор Трифонов, звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

“На шахтах державного підприємства «Селидіввугілля» склалася критична ситуація із забезпеченістю підземних працівників засобами індивідуального захисту”, — характеризує ситуацію із саморятівниками В.Трифонов.

Посадові особи “Селидіввугілля” є фігурантами оборудки навіть щодо таких важливих засобів захисту.

Так, у Департаменті з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України встановили, що службові особи ряду державних вугільних підприємств, у тому числі й “Селидіввугілля”, вступивши у змову із керівниками 9 фірм (табл. 3), серед яких і ТОВ “Захистпром трейд”, з 2015 по березень 2018 року, “під час проведення конкурсних торгів із закупівлі саморятівників, респіраторів та комплектуючих до них здійснили привласнення державних коштів, шляхом обмеження кола учасників торгів, проведення закупівель товарів і отримання послуг у заздалегідь відомих суб’єктів підприємницької діяльності за значно завищеними цінами та з технічними характеристиками, які не відповідають дійсності”.

Отримані кошти ці 9 фірм перераховували 49 фіктивним фірмам (табл. 4) за начебто придбану продукцію, яка фактично поставляється з м. Донецьк, який є тимчасово непідконтрольною територією України, при цьому в своїх пропозиціях зазначали відомості щодо самостійного виготовлення продукції.

Отож, мало того, що “Селидіввугілля” купувало саморятівники та респіратори за завищеними цінами, так ще й з технічними характеристиками, які не відповідають дійсності!

Тим часом, на “Селидіввугіллі”, наприкінці вересня 2018 року, вчергове віддають тендер по саморятівниках — більше ніж на 15 мільйонів 150 тисяч грн. — “Захистпром трейду” .

Нотаріуси в “темі”

Географія оборудок “Селидіввугілля” вражає. Тепер вони виплили і на Харківщині. Тут місцева поліція розслідує схеми, щодо заволодіння коштами державних  підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. В одній із судових ухвал по поличках розкладено, як керівники трьох фірм, серед яких ТОВ «Схід-Сервіс», організовували безтоварні операції та поставляли товари та обладнання за завищеними цінами. Слідчі вказують, що посадовці держшахт отримували від підприємців грошову винагороду, а отримані бюджетні кошти, як годиться, перераховували 23 фіктивним фірмам (табл. 5) та в майбутньому переводили у готівку.

У створенні фіктивних фірм “умільцям” допомагали нотаріуси. До прикладу, один із приватних нотаріусів посвідчив довіреність на реєстрацію ТОВ від імені людини, яка у цей день просто фізично не могла бути присутньою у його конторі. Адже, як встановили слідчі, відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, у день дачі довіреності особа не знаходилася на території України!

У матеріалах кримінального провадження вказано, що фіктивні фірми реєструвалися на підставних людей, які за кілька сотень гривень надавали свої документи та підписували усі папери.

Наскільки розкрадачі “вугільних грошей” відчувають себе безкарними, можна дізнатися з іншої ухвали по цій справі. У ній фігурують службові особи кількох державних підприємств, зокрема і “Селидіввугілля”.

У судових ухвалах вказано, що директор ТОВ «Схід-Сервіс», віддавав “відкат” — 5% від суми перерахованих коштів від ПАТ «Лисичанськвугілля». Гроші скидалися безпосередньо на картку одного із інженерів цього державного підприємства.

Та що там на банківську картку… От, заступник начальника одного із відділів ДП «ВК «Краснолиманська», періодично отримував “відкати”. Готівку надсилали посилками через “Нову Пошту” !

І відразу згадується висока собівартість вугілля. Бо ж обладнання та устаткування застаріле та зношене. А чому?

В рамках згаданого кримінального провадження, слідчі з’ясували, що за виграними тендерами із держпідприємствами, зокрема і “Селидіввугіллям”, було укладено ряд договорів на закупівлю обладнання та механічних з’єднувачів для конвеєрних стрічок. Але — фактичного здійснення поставок не було!

… Чергове кримінальне провадження. Розслідується донецькою поліцією. Із однієї з судових ухвал можна довідатися, що посадові особи «Селидіввугілля» зловживали службовим становищем, діючи в інтересах приватних фірм, зокрема ТОВ «Фебреро», та умисно здійснили придбання не сертифікованого гірничо-шахтного обладнання. В рамках цієї справи, Державною фінансовою інспекцією виявлено і ряд інших порушень, внаслідок яких державі завдано матеріальний збиток на суму понад 4 млн грн.

Справу розслідують із 2016 року, а поки поліцейські збирали та відшуковували докази, “Селидіввугілля” продовжувало купувати у ТОВ «Фебреро». Усі закупівлі – допорогові. Тобто – до 200 тисяч гривень. Загалом – 52 контракти від “Селидіввугілля” на понад 10 мільйонів грн.

І все – без конкурентів. А ви собі розслідуйте і далі.

Пахомов “молодший”

Але ж тендерний комітет держпідприємства має бути непідконтрольний керівництву, скажуть недоброзичливці. По букві Закону – воно то й так.

Однак, ще на старому порталі державних закупівель  є інформація, хто ж у минулому був посадовими особами замовника (“Селидіввугілля”), уповноваженими здійснювати зв’язок з учасниками. Серед них – цікавий посадовець. Працював на ДП “Селидіввугілля” такий собі  Олександр Сергійович Пахомов. Заступником директора з матеріально-технічних питань.

За останньою декларацією, він “пішов” на підвищення – на посаду заступника начальника ВП “Управління з контролю якості та збагачення вугілля” ДП “Держвуглепостач”. Із цієї ж декларації можна дізнатися, що він володіє спільним майном із Лілією Анатолієвною та Сергієм Анатолійовичем Пахомовими. Останній – це багаторічний керівник ДП “Селидіввугілля”. А Лілія Анатоліївна – вказана вже у його декларації – дружиною. І площа квартири у обох деклараціях збігається.

Чи може батько мати вплив на сина – питання риторичне.

Схема із завищенням очікуваної вартості

Допоки одних податківців – з Дніпропетровщини – підозрюють у вчиненні злочинів разом із посадовцями “Селидіввугілля”, інші податківці — із Донеччини – розслідують розкрадання державних коштів та ухилення від сплати податків. Сума шкоди, завданої державі – понад 20 мільйонів гривень.

Згідно з однією з ухвал по цій справі, досудовим розслідуванням Слідчим управлінням податкової інспекції у м.Краматорську Донецькій області встановлено, що службові особи державних вугільних підприємств, у тому числі і “Селидіввугілля”, вчиняли кримінальні правопорушення та діяли умисно із представниками ряду фірм. У переліку – і згадуване ТОВ “Фебреро”.

Невеликий відступ – для загального розуміння ситуації. У більшості випадків, коли оголошують процедуру державної закупівлі, замовник вказує очікувану вартість, за яку він готовий купити продукцію. Відповідно, далі відбуваються торги. Звісно, в ідеалі, замовник намагається купити товар якомога дешевше. І цьому має сприяти здорова конкуренція між продавцями, які, знову ж таки, в ідеалі, у процесі тендеру можуть знижувати ціну.

Але це не стосується “погрузлого” у мільярдних боргах  “Селидіввугілля”. Бо при оголошенні тендерів, там можуть собі дозволити очікувану вартість збільшити вдвічі від реальних ринкових цін !

До подібного вдалися посадові особи ВП «Шахта «Курахівська» при закупівлі компресорів. При ринковій ціні 1.4 млн, вони вказали очікувану вартість – 2.5 млн.

Перемогу здобуло ТОВ «Доненергоекспорт».

Та що там вдвічі – “Селидіввугілля” все піднімало та піднімало “ставки”.

Читаєш одну із судових ухвал. Оголощено тендери на запчастини до очисних комбайнів, стрічкових та скребкових конвеєрів. Оперативно ці держзакупівлі скасували. А вже за 9-16 діб оголосили новий конкурс, де збільшили очікувану вартість закупівлі в 5 разів. Тендери по настільки завищеним цінам виграли підприємства ТОВ «Тріалтрейд» та ТОВ «Доненергоекспорт».

Податківці накопали і ряд інших тендерів:

— за світильники “Тріалтрейду” (65% більше ринкової ціни). Тобто такої ціни, за яку аналогічну продукцію продавали у той же період часу інші компанії.

— за Спецпрофіль СВП-27 “Доненергоекспорту” (+ майже 44%);

— їм же за мастила (+ близько 50%);

— за установки пожежогасіння “Тріалтрейду” (вдвічі завищена ціна);

— за металопродукцію “Доненергоекспорту” (35-40% вище ринкової ціни).

А “пил інертний” на держпідприємстві закуповували на 70% вище реальних цін.

Якщо продовжувати перелічувати сумнівні тендери “Селидіввугілля”, це займе не одну сторінку. Так, “Наші гроші” систематично писали про завищені у порівнянні із ринковими ціни, за якими держпідприємство купувало продукцію в “Тріалтрейду”, “Доненергоекспорту” чи у ТОВ “Універсал Інвест-Строй”. Журналісти за попередні роки встановлювали суттєві переплати і за металопрокат, і за протипожежні труби, і за металокріплення. Писали й про закупівлі, як є об’єктом розгляду кримінального провадження донецьких податківців.

А що ж тим часом роблять контролюючі органи, які мали б пильно і ретельно досліджувати тендери?

Про це – у нашому наступному розслідуванні.

Тарас Зозулінський